Архів блогу


"Цей 33 - й, ще й досі у серці пече"



       
 Життя людське - найсокровенніший дар Божий, і кожне - дорожче над усі цінності земні й небесні, і кожне має зберегтися в в пам'яті поколінь і нинішніх, і майбутніх, бо ми люди. Ніколи не пізно... Покаятися і стати на шлях істини і любові, бо голоси мучеників із 32 - 33рр., що померли насильницькою жахливою смертю, волають до наших сердець і розуму, щоб сказати пекуче слово правди.




Тому ми сьогодні згадуємо цю трагічну сторінку історії українського народу з старшим 
науковим співробітником обласного краєзнавчого музею Левенець Л.В, та учнями  11 класу ЗОШ № 22,кл. керівник Маслак О.Й, та додаємо обіцянку передати знане прийдешнім, щоб світла пам'ять спокутувала несправедливе замовчування минулого. 



Немає коментарів:

Дописати коментар